26 квітня відзначається 29 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

Шановні мешканці району!

26 квітня відзначається 29 річниця аварії на Чорнобильській АЕС

Ціна насолоди життям

29 років тому нечуваною бідою ввійшов у наші серця Чорнобиль, обпаливши вогнем землю і долі мільйонів людей та залишивши гіркий полиновий слід. І ще довго нестерпним болем нагадуватиме він про себе навіть далеким нашим нащадкам. Адже не зважаючи на значну відстань від трагічного 26-го квітня 1986 року, породжені аварією на ЧАЕС, проблеми не втрачають своєї гостроти та актуальності. Вони з роками не зникають, а трансформуються в інші форми, деякі з них, перш за все, соціальні – загострюються...

У приборканні атомної стихії брали участь понад 300 тисяч чоловік і тому ми не маємо права забувати про самопожертву цих людей, які пройшли через усі кола ядерного пекла.

Відлуння катастрофи спопеляючим крилом торкнулось багатьох українців, які нині мають статус постраждалих. Кожен третій з них – інвалід, а дехто не дожив до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь...

     За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення   величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС. Без самовідданого героїзму тих мужніх людей, наслідки могли б бути набагато більші. І не відомо, чи багато хто з нас зміг би сьогодні мати таке щастя – бути живим та насолоджуватись життям.  Тож подвиг тих людей неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.

Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи. А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і процвітання.

О, як болить мені гіркий Чорнобиль!

Тяжка жалоба в серці стугонить.

Той зойк землі, той жах хвороби,

Як дзвін тривоги в нас палахкотить.

Ми всі причетні до земної згуби,

Той мусимо зарадити хоч чим.

Тож черствими й байдужими не будьмо –

Зусиллям спільним землю захистім!...

                                      Валентина Врублевська 

Начальник управління                                                 Н.Погорєлова