Прес-служба ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області

Херсонці, які сумлінно сплачували податки, отримали компенсацію за іпотеку

Цього року 81 херсонець звернувся до ДПІ у м. Херсоні з метою отримання податкової знижки на витрати, понесені впродовж 2014 року на оплату відсотків за іпотечними кредитами. Загалом вони задекларували 6 млн грн доходів, 1,7 млн грн витрат та майже 259 тис. грн ПДФО до повернення.

У результаті проведеного податківцями перерахунку, декларанти отримали на рахунки 257 тис. гривень. Таким чином, держава допомогла щасливим власникам власного житла полегшити кредитний тягар.

Нагадаємо, що кожен херсонець має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених таким платником податку протягом звітного податкового року.

Порядок визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки, регулюється ст. 175 Податкового кодексу України.

Серпнева зарплата херсонців наповнила соціальні фонди країни на 102 млн гривень

Цього року херсонські страхувальники перерахували на соціальні видатки 925,3 млн грн єдиного соціального внеску (ЄСВ). Зокрема, у серпні херсонці сплатили 116,1 млн грн ЄСВ, із яких 102 млн грн – це ЄСВ, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати та на винагороди за договорами ЦПХ.

Зазначимо, що на початку вересня Уряд представив суспільству проект податкової реформи. Відповідно до задекларованих Кабміном податкових новацій, з наступного року ставку ЄСВ планується уніфікувати та зменшити практично вдвічі – до 20%.

Херсонські податківці стали менше перевіряти платників податків

З початку року аудитори ДПІ у м. Херсоні провели 214 документальних перевірок херсонських платників податків. Це на 44 перевірки менше, ніж у січні-серпні минулого року.

За результатами роботи ревізорів ДПІ у м. Херсоні порушникам податкового законодавства донараховано 15,9 млн грн грошових зобов’язань, із яких 8,2 млн грн вже поповнили бюджет.

Нагадаємо, що з метою руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, виявлення та протидії діяльності підприємств по ухиленню від оподаткування до плану–графіку документальних податкових перевірок включаються виключно ризикові платники податків.

Херсонські платники податків мають право запросити податківців на перевірку

Починаючи з 1 вересня за наявності письмового звернення платника податків, замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка. Такі зміни передбачені Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків".

Крім того, відтепер контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як основу для висновків про відносини платника податків із контрагентами у разі, якщо платникові за результатами здавання акту не вручене податкове повідомлення-рішення.

Зазначимо, що даним Законом практично скасовано штрафні санкції для малого бізнесу, який у разі виявленого податківцями порушення, оперативно погашає суми зменшених податкових зобов’язань. Так, тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій до 20 млн грн штрафи, нараховані на суми податкового зобов'язання, які платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів із дня сплати податкового зобов'язання. Також платникам дозволено не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання впродовж 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Спрощена система оподаткування – це інструмент державної підтримки для 9 тис. херсонських підприємців

Станом на 1 вересня цього року на обліку в ДПІ у м. Херсоні перебуває 9285 підприємців – платників єдиного податку. Завдяки спрощеній системі оподаткування вони сплачують лише один податок, який заміняє їм сплату таких податків як: податок на доходи фізичних осіб, ПДВ (крім платників ІІІ групи), податок на майно (в частині земельного податку), рентна плата за спеціальне використання води, а для юридичних осіб – ще й податок на прибуток підприємств.

Незважаючи на ряд обмежень, слід також відмітити і той факт, що податкове навантаження у спрощенців значно менше, ніж у платників, доходи яких оподатковуються за загальною системою. Крім того, даній категорії підприємців значно спрощено ведення обліку та звітності. По суті – це податкова преференція у вигляді спеціального режиму оподаткування.

Таким чином, спрощена система оподаткування – це спосіб збереження соціальної стабільності та стимул для розвитку малого бізнесу. До слова: з початку року херсонські спрощенці сплатили до бюджетів 60,1 млн грн єдиного податку, що на 9,7 млн грн більше ніж торік.

Бюджет отримав майже 1 млн грн від радіочастотних ресурсів Херсона

Цього року херсонські платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України сплатили 938 млн гривень. Це у півтора рази більше, ніж у січні-серпні минулого року.

Зазначимо, що платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі, визначеній Податковим кодексом України.

Як потрапити до Реєстру неприбуткових організацій?

Відповідно до ст. 133 Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

При цьому доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими).

Зауважимо, що наведений вище перелік та критерії з отримання статусу неприбутковості викладено в новій редакції Податкового кодексу України, з урахуванням доповнень, внесених Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій”, який набрав чинності 13 серпня 2015 року.

Перелік податкових обов’язків у виробників пива розширено

Статтею 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

З 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв. З огляду на це, суб'єкти господарювання – виробники пива також повинні звітувати.

Форма звіту №2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» затверджена Наказом ДПА «Про затвердження форм звітів щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення»

Однак, в додатку до наказу в кодах продукції не передбачено пиво як вид продукції. Тож суб'єкти господарювання повинні зазначати пиво з кодом 55 з приміткою в графі 17 «пиво».

Також необхідно відображати обсяги придбання та реалізації пива у звітах 1-ОА, затверджених Наказом ДПА «Про затвердження форм звітів щодо придбання та реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів та інструкції щодо їх заповнення», з кодом 9 (інша продукція, яка не ввійшла до кодів 1-8) з приміткою «пиво».

       Законодавці спростили платникам податків порядок звітування через пошту

Перше вересня принесло чимало змін до Податкового кодексу України. Одним із таких – „лібералізація” надання податкової звітності через пошту.

Так, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний надіслати таку декларацію не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. Раніше, таке відправлення слід було здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення встановленого строку подання декларації. Тобто, платник має більше часу для формування, перевірки та надання звітності до фіскальних органів.

Слід пам'ятати, що надсилати декларацію поштою на адресу відповідного контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку необхідно обов'язково з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

При поданні податкової звітності в електронній формі, така звітність повинна бути подана не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

З 1 вересня податкові знання надаються за новим порядком

З початком навчального року податківці консультують платників податків за новими правилами.

Як і раніше, усні консультації надаються податківцями всіх рівнів. Однак письмові або електронні – виключно обласними управліннями, ГУ ДФС у м. Києві, міжрегіональними територіальними органами та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику – Державною фіскальною  службою України.

Крім того, такі консультації підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання. Найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків і його адреса в консультації не зазначатимуться.

Відтепер Податковим кодексом України передбачено і вимоги до змісту наданої в письмовій або електронній формі консультації. Зокрема, вона обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Залишок коштів з електронного рахунку можна перерахувати на поточний

Відтепер Система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – СЕА) для платників податку передбачає механізм повернення суми коштів з електронного рахунку платника, відкритого в Казначействі для роботи в СЕА  (далі – електронний рахунок), до бюджету чи на його поточний рахунок.

Цей механізм не розповсюджується на додатковий електронний рахунок, відкритий для сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим оподаткування.

Так, відповідно до підпункту 200¹.6. статті 200¹ Податкового кодексу України у разі, якщо на дату подання декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації (далі – зайво зараховані кошти), платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації заяву, згідно з якою такі кошти підлягають перерахуванню:

- або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

- або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у такому звітному періоді.

Про прийняття на роботу працівника

Одним із механізмів легалізації зайнятості населення в Україні стало запровадження на початку літа цього року обов’язкового повідомлення суб’єктами господарювання органів фіскальної служби про прийняття працівників на роботу.

Відтак, відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на роботу.

Наголошуємо на тому, що оскільки повідомлення подається до прийняття працівника на роботу, то дата наказу про прийняття працівника та дата його початку роботи не збігається.

Що є доходом херсонських „спрощенців”?

Доходом підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. При цьому до доходу не включаються отримані таким підприємцем пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (ст. 292 Податкового кодексу України)

Крім того, до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Відповідальність за роздрібний продаж пива без ліцензії

З 1 липня 2015 року всі суб’єкті господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю виключно пивом, повинні мати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Така діяльність повинна здійснюватися виключно у торговельних приміщеннях (будівлях), без обмеження торговельної площі, обладнаних відповідно до вимог законодавства з обов’язковим застосуванням касових апаратів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в тому числі пивом, без наявності ліцензії штраф становить 200 % вартості реалізованої продукції (пива), але не менше 10 тис. гривень.

Чим ризикують херсонські працівники, отримуючи зарплату в „конвертах”?

Працівники, які погоджуються на неофіційну зайнятість, як свідчить практика, зазвичай стикаються з такими проблемами:

- відмова у виплаті належної заробітної плати через виникнення конфлікту з  роботодавцем;

- відмова в оплаті щорічної відпустки або компенсації за неї;

- неможливість отримання повної або часткової компенсації за лікарняним листком;

- втрата права на соціальне забезпечення в разі безробіття, народження дитини тощо;

- низька пенсія через те, що пенсійні відрахування були здійснені не в повному обсязі;

- позбавлення соціального захисту в разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Крім того, серед найпоширеніших порушень правил трудового законодавства, які допускають роботодавці, є також ненормований робочий день, відсутність вихідних, відсутність оплати роботи в надурочний час і в святкові неробочі дні, відсутність записів у трудовій книжці і, відповідно, відсутність страхового стажу.

Тож закликаємо херсонців не позбавляти своє майбутнє гарантій і впевненості, і працювати виключно офіційно. Звертаємо увагу роботодавців, що штраф за неоформленого працівника складає понад 36 тис. гривень.

Прес-служба ДПІ у м. Херсоні

ГУ ДФС у Херсонській області