Ціна насолоди життям

27 років тому нечуваною бідою ввійшов у наші серця Чорнобиль, обпаливши вогнем землю і долі мільйонів людей та залишивши гіркий полиновий слід. І ще довго нестерпним болем нагадуватиме він про себе навіть далеким нашим нащадкам. Адже не зважаючи на значну відстань від трагічного 26-го квітня 1986 року, породжені аварією на ЧАЕС, проблеми не втрачають своєї гостроти та актуальності. Вони з роками не зникають, а трансформуються в інші форми, деякі з них, перш за все, соціальні – загострюються...

У приборканні атомної стихії брали участь понад 300 тисяч чоловік і тому ми не маємо права забувати про самопожертву цих людей, які пройшли через усі кола ядерного пекла.

Відлуння катастрофи спопеляючим крилом торкнулось багатьох українців, які нині мають статус постраждалих. Кожен третій з них – інвалід, а дехто не дожив до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь...

     

     Незважаючи на всі труднощі і    проблеми, самі ліквідатори називають

                  

   14 грудня святом - Днем ліквідатора.

У перші роки після катастрофи до ліквідаторів ставились як до героїв – із повагою та гордістю. Тепер про них згадують рідше, говорять і пишуть про мужність людей, які дивились смерті в очі біля розплавленого реактора, дедалі рідше.

За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення   величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС. Без самовідданого героїзму тих мужніх людей, наслідки могли б бути набагато більші. І не відомо, чи багато хто з нас зміг би сьогодні мати таке щастя – бути живим та насолоджуватись життям.  Тож подвиг тих людей неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.

Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи   українців, а також народи інших країн від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям. Серед учасників ліквідації аварії на ЧАЕС були й нинішні депутати Комсомольської районної у м. Херсоні ради Зеленлв Володимир Олександрович та Тихонов Олег Валентинович.

Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи. А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і процвітання.

О, як болить мені гіркий Чорнобиль!

Тяжка жалоба в серці стугонить.

Той зойк землі, той жах хвороби,

Як дзвін тривоги в нас палахкотить.

Ми всі причетні до земної згуби,

Той мусимо зарадити хоч чим.

Тож черствими й байдужими не будьмо –

Зусиллям спільним землю захистім!...

                                      Валентина Врублевська

Управління праці та соціального захисту населення

Комсомольської районної у місті Херсоні ради